Їхня батьківщина – дуже посушливі кам'янисті пустелі Африки. Кожна рослина має два надзвичайно товсті листки. У нижній частині листя зрощене рослина виглядає як розсічений зверху навпіл стовбурець. Глибина "надрізу" – від неглибокого заглиблення до розрізу, що доходить до рівня землі.
 |  |  |
| 22-30°C | 12-15°C | |
 |  | |
 |  | |
 |   | |
| Як розуміти цю таблицю? | ||
Чим суттєво відрізняються «живі камені» один від одного – то це забарвленням. Кожна рослина неповторна за відтінком та малюнком на поверхні листя, і це робить колекціонування "живих каменів" захоплюючим заняттям. Навіть один вид може змінювати забарвлення залежно від типу ґрунту – такі собі хамелеони серед рослин.
Під поверхнею ґрунту у рослини є коротка стеблинка і довгий стрижневий корінь. Ростуть такі рослини надзвичайно повільно, проте, незважаючи на невелику швидкість, упродовж кількох років розсип "каменів" може заповнити горщик.
Восени над поверхнею ґрунту з'являються білі, рожеві або жовті, схожі на ромашки квітки, які за розмірами сумірні з листям або навіть більше. Квіти розкриваються в середині дня і закриваються ввечері.
У культурі є безліч "живих каменів", більшість з них відносяться до двох родів - Літопс (Lithops) і Конофітум (Conophytum), але визначити вид дуже важко.
У різних видів літопсів розріз між схожими на копитце щільно зімкнутими листям може бути різної глибини, а у конофітума він виглядає як невелика вм'ятина на верхівці округлого "каменя", з якої виходить цвітонос.
Аргіродерма (Argyroderma) імітує гострі уламки каміння, її парні сріблясті листки загострені біля верху і прилягають один до одного нещільно. Фенестрарія (Fenestraria) і фрітія (Frithia) утворюють густі зарості з листя, схожого на бочечки.
Найбільш поширеними серед "живих каменів" є такі види з роду Літопс, які можна розрізнити за листям:
- Літопс Кеглевидний – коричневе зі зморшкуватою поверхнею листя.
- Літопс Красивий – світло-коричневе з крапками листя.
- Літопс Леслі – коричневе з більш світлими крапками листя.
- Літопс Оптичний – сіро-зелене листя з напівпрозорими "віконцями" на верхній стороні.
- Літопс Фуллера і Літопс Солестійкий – сіро-зелене листя з крапчатою поверхнею.
Також можна знайти декілька видів конофітума:
- Конофітум Дволопатевий – сіро-зелене з червонуватим нальотом листя.
- Конофітум Дрібнокам’янистий – блідо-зелене листя.
- Конофітум Фрідріха – зелене з напівпрозорою поверхнею листя.
"Живі камені" – суперсуккуленти і для них вода – майже ворог. Краплі води в жодному випадку не повинні потрапляти на рослини. Добре зволожити ґрунт можна тільки один раз на рік, коли починається весняний ріст, про що свідчить поява нового листя на заміну старого.
Навесні і влітку "живі камені" слід поливати дуже мало, обережно капаючим'яку воду на субстрат до його легкого зволоження, або ж поливаючи з піддону. Між поливами ґрунт повинен добре просохнути.
Якщо листя почне в'янути, в жодному разі не поливайте рослину більш рясно, а просто збільште вологість повітря. Взимку «камені» тримають у прохолодному (але не нижче 12°C), світлому, сухому місці без поливу.
«Живі камені» вкрай світлолюбні, їх потрібно утримувати на південних і південно-західних вікнах. Влітку корисно виносити "живі камені" на свіже повітря, проте ретельно оберігаючи їх від дощу.
Розмножуються рослини насінням, яке утворюється при перехресному запиленні, або ж вегетативно: діленням куща. Щоб отримати насіння в домашніх умовах, необхідно запилювати рослини під час цвітіння пензликом. Насіння сіють у грудні-лютому: для проростання йому потрібні прохолодні умови.
Ґрунт повинен бути пухким, вологоємним, але не дуже поживним: пісок, листяна земля, торф, глина, цегляна крихта (3:1:1:1:1). Можна для вирощування "живих каменів" використовувати також пухку суміш листової землі і піску (1:2) або ж тільки пісок. При вирощуванні в піску під час росту потрібно кожні 10 днів підгодовувати рослини слабким розчином повного мінерального добрива.
Немає коментарів :
Дописати коментар